Дорога, гроші і піар — за рахунок держави. Це все в Івано-Франківську (відео)
Дорога, гроші і піар — за рахунок держави. Це все в Івано-Франківську. Хто хоче заробити політичні бонуси напередодні виборів — показали в сюжеті кореспондентів каналу Інтер.
Це — вулиця Набережна, околиця Івано-Франківська. Тут не дорога, а суцільні ями. Ще в липні в місцевому управлінні капітального будівництва вирішили провести тендер — на ремонт дорожнього полотна. Виділили 35 мільйонів гривень.
«Виділені кошти консолідовано з міського бюджету, з обласного. Тобто, ремонт Набережної відбувається виключно за кошти громади міста та області. А не чиїсь особисто», — говорить міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус.
Виграє тендер якась фірма «ПБС» — бізнесмена і народного депутата Олександра Шевченко. Зараз він знову йде до Верховної ради. З ремонтом тягнули — до початку виборів. Це чистої води піар, впевнені місцеві мешканці.
“Для того, щоб використовувати цей ремонт доріг, скажімо, з адмінресурсом — на цьому піариться кандидат до Верховної Ради, який, як ми розуміємо, є представником групи «Приват», яку одночасно представляє і наш голова ОДА. Фактично, ми це називаємо використанням адмінресурсу з метою власного піару “, — каже житель Івано-Франківська Тарас Боднар.
Дощ, сльота і болото — не перешкода ремонту. Асфальт тут укладають — прямо в калюжі.
«Ремонт не можна робити в таку погоду, але робити треба! Бо нам набридло вже», — впевнені городяни.
Окрім можливості попіаритися на ремонті дороги — у наявності і відмивання державних грошей. Адже при виконанні робіт — технологію поміняли: замість 15-сантиметрового шару крупнозернистого бітуму — буде лише 8-сантиметровий. Така дорога протримається, максимум, рік.
«Повинен стояти стенд, що дорога виконується за кошти бюджету. Повинно бути людям показано, що тендер виграла така-то фірма, яка запропонувала наступні технології. До виборів дуже хочеться показати, а я дуже переживаю, який буде результат після виборів», — говорить самовисуванець Петро Шкутяк.
Яким буде результат цього затіяного заради самопіару псевдоремонту дороги і чи залишиться безкарним розкрадання державних коштів — ми побачимо. І після виборів теж.
Тетяна Петренко, Владислав Тетерів, Подробиці, телеканал «Інтер».
Джерело статті: Галка
Мер на виборах до ВР від Івано-Франківська підтримав Шкутяка
Щойно міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус заявив про свою підтримку на виборах до парламенту бійця батальйону «Айдар» Петра Шкутяка.
«Я не хочу, аби по цілій Україні говорили, що Івано-Франківськ продався. Івано-Франківськ не продасться. Пан Петро – не фейсбуковий активіст. Не фейковий, не фейсбучний. Я його бачив на Майдані, він звідти не вилазив. А його рішення піти добровольцем в Айдар — героїчне», — заявив мер
Також він зізнався, що мав непрості стосунки з батьком Петра Шкутяка, Зіновієм, однак нині час об’єднуватися навколо справжніх партіотів України та обласного центру.
На прес-конференцію міського голови прибули сам Петро Шкутяк та командир батальйону «Айдар» Сергій Мельничук.
Джерело: Галка
Задруга
У найтяжчі хвилини з’являються люди, які серед розгубленості й випробувань готові взяти на себе відповідальність, турботу про всіх довкола.
За останній місяць чимало найкращих слів, які ми знаємо, почали втрачати свій первісний зміст. Правда, честь, порядність, Україна – читаємо на численних рекламних щитах. Око замилюється, і стає врешті якось аж не по собі байдуже, принаймні на якийсь час.
Нас укотре намагаються задурманити потоком політичної реклами, яка щедро ллється з усіх сторін. Але я живу у своєму місті. І через кілька днів піду обирати депутата до Верховної Ради. Уже навіть запрошення надійшло. То й не дивно, що ще раз розмірковую, напроти якого прізвища в бюлетені поставити “пташку”.
Свій вибір я насправді зробив уже давно, і він, даруйте за самовпевненість, правильний. Адже я добре знаю, як і ми всі, що довкола точиться лише головне одвічне протистояння – добра і зла, чесності і підлості, правди і кривди. Зло маскується, вдягає вишиванки, просторікує про патріотизм, роздає щедрі подарунки і багато обіцяє. А ми знову вирішуємо, на чий бік стати.
Протистояння це в наші дні набуло особливого змісту, адже за неповний рік за плечима – потоки крові, тисячі загиблих і війна, якій не видно кінця.
Що буде з нашою країною та й нами далі, залежить значною мірою і від цих виборів. Хоч нерідко кажуть: “Наш один депутат, який би не був, у парламенті погоди не зробить”. Зробить, запевняю вас. Згадайте бодай кандидата-самовисуванця від Надвірної, проти якого на попередніх парламентських виборах спільно виступили ледь не всі так звані демократичні сили. Він не лише переміг, але й увесь свій час роботи у Верховній Раді безкомпромісно голосував проти режиму Януковича, брав активну участь у Революції гідності, готував і сприяв прийняттю найрезонансніших, найпотрібніших для нашого суспільства законів. Ще тоді неодноразово звучало: “Людей треба обирати не за партійним брендом, а за їхніми вчинками, за тим, що вони вже зробили корисного для української справи упродовж свого життя”.
І подальші події лише це підтвердили. Висуванець від табору “об’єднаної опозиції” по Тисмениці став однією із найогидніших тушок у нашій політичній історії. Щось подібне зараз відбувається з багатьма тими, хто йде до Верховної Ради, прикриваючись президентським брендом. Мовляв, оберіть, а я вже від вашого імені допоможу президентові. Так і тицяє на кожному кроці, щоб розуміли: “Якщо не за мене, то проти президента”.
Лави тих, хто намагається пройти під президентською маркою до парламенту, численні: представники колишньої влади, топ-менеджери олігархів, знайомі, заслужені і т. ін. Ці “заслужені” прізвища щоденно друкують з відповідними “заслугами” провідні українські сайти. Фантасмагорійне колесо маніпуляції розкручене до неможливого: на біле кажуть чорне, на чорне – біле. А нас закликають у це повірити. За наші ж кошти будують дороги (так, такі необхідні), але під прицілом камер і з глузливою посмішкою (“От роблю задля громади передвиборний подвиг”). То нічого, що ми платимо податки і все, що влада має збудувати за них, то є її прямим обов’язком. Не вкрасти чи віддати для самореклами наближеним до спільного владно-партійного корита, а спрямувати за призначенням: платити зарплати, пенсії, купувати ліки, будувати садки, школи, дороги…
То кого ж ми врешті обираємо, коли вся виборча кампанія окремих претендентів на народні голоси будується на окозамилюванні, яке щедро тиражується в зовнішній рекламі, проплачених теле- та радіосюжетах? І навіть Інтернет без обридливого обличчя не відкриє свого чергового вікна? Як буде далі, коли зараз починається з брехні?
Натомість кандидат у народні депутати, якого обиратиму, навіть не так часто проводить зустрічі з виборцями. Міг би частіше, та рани не дають. Приходить на милицях, бо інакше не може. Але його слухають переповнені зали студентської молоді, бо своє право говорити з ними він виборов найвищим аргументом – кров’ю, яка пролита за рідну землю, яка, як відомо з давніх часів, є останнім, беззаперечним доказом вірності Батьківщині. Ще перед війною він пройшов випробування голодуванням на Мовному майдані, далі брав участь у буремних подіях у Києві і, врешті, добровольцем пішов у батальйон “Айдар”. Він не має коштів на тотальну передвиборчу рекламу. Молодий, але вже мудрий, із ґрунтовною освітою, досвідом управління і, без сумніву, патріот. Він покинув своїх маленьких дітей, батьків, друзів, рідне місто, щоб зупинити ворога на Сході, і воював за нас стільки, скільки зміг.
Він, без перебільшення, уособлення нашої гідності. Ми часто кажемо: “Нема пророка у своєму краї”. Але в найтяжчі хвилини з’являються люди, які серед розгубленості й випробувань готові взяти на себе відповідальність, турботу про всіх довкола. Колись суспільний устрій у слов’ян, де рід мусив виживати в тісній згуртованості, у допомозі один одному, називали “задруга”. Це давнє слово не щезло, не розчинилося, воно актуальне й нині. Маємо стати за друга, пліч-о-пліч і довести, що наші молоді політики, ще недавно воїни, можуть відстоювати Україну, наше місто, нашу “задругу”. Бо хіба ж нам залишається щось інше, аніж спертися на плечі побратимів і врешті зробити те, чого так прагнемо, – змінити країну, яку нам дав Бог.
Автор: Іван Костюк, Джерело: Курс
Петра Шкутяка нагородили медаллю “За заслуги перед Прикарпаттям”
Голова Івано-Франківської облдержадміністрації Олег Гончарук та голова облради Василь Скрипничук вручили депутату обласної ради, бійцю добровольчого батальйону “Айдар” медаль за “За заслуги перед Прикарпаттям”.
“Сьогодні маємо війну з Росією на Сході нашої держави. Чи в регулярних військах, чи в добровольчих батальйонах там воюють люди, які не відхилилися від свого обов’язку, які люблять Українську державу, для яких важлива їхня честь і гідність, – сказав Шкутяк. – Хочу, щоб тих людей, які з нами воювали, яких з нами немає, які втратили здоров’я, ніхто з них не був забутий”.
Джерело: Курс
У Франківську Сергій Палійчук знявся з виборів на користь Петра Шкутяка
Кандидат від Радикальної партії Олега Ляшка в одномандатному виборчому окрузі №83 з центром в Івано-Франківську Сергій Палійчук вирішив зняти свою кандидатуру з виборчих перегонів на користь самовисуванця Петра Шкутяка.
Відповідну заяву Палійчук зачитав на прес-конференції в Івано-Франківську.
“Я знаю, що рейтинг електоральної підтримки Радикальної партії Олега Ляшка в Івано-Франківську є досить високим, а тому б не міг просто знятися із передвиборчої боротьби і залишити наш електорат на роздоріжжі, – сказав радикал. – Тому зараз закликаю всіх тих людей, які збиралися проголосувати за мене та за Радикальну партію Олега Ляшка, віддати свій голос за достойного кандидата, активного учасника Помаранчевої революції та Революції гідності, бійця батальйону “Айдар”, який отримав поранення, захищаючи Україну, Петра Шкутяка”. Read More
Індикатор надії
Ми вже як мінімум одного разу дізналися, що майданні надії дуже легко змарнувати. Це дуже цінне знання, хоч і негативне.
Я дуже хотів би, щоб ми виграли ці вибори. Це досить проста фраза і наче сама собою зрозуміла. Звичайно, а як же інакше? Хто ще мав би виграти “ці вибори”, як не “ми”? Ми завжди прагнемо виграти якісь вибори. І коли ми їх – о диво! – виграємо, то раптом дізнаємося, що знову пошилися в дурні.
Тобто не все так просто.Тут є, по-перше, проблема з “ми”. Хто такі ці “ми”? Чого їм треба, цим “нам”? По-друге, проблема з “виграти”. Що це насправді таке, в чому це полягає, які матиме наслідки?
Так і виходить, що Read More
Андрій Грималюк: Гречка в Івано-Франківську не пройде
Сьогодні, 13 жовтня, на прес-конференції кандидат у депутати по 83 округу Андрій Грималюк повідомив про те, що знявся з виборів на користь Петра Шкутяка. Мовляв, зараз бачимо, як олігархічні клани намагаються провести своїх людей у парламент. Відтак він закликав усіх об`єднатися довкола особи Шкутяка.
Перша зустріч з Колом Експертів Петра Шкутяка в Івано-Франківську
11 жовтня в Івано-Франківську відбулась перша зустріч з колом експертів Петра Шкутяка. Євген Глібовицький, Ігор Друк, Андрій Романчук, Тарас Прохасько – професіонали у різних сферах, які пропонують власне бачення розвитку країни і готові допомагати Петру Шкутяку у разі обрання до Верховної Ради на позачергових виборах до Верховної Ради України 26 жовтня 2014 року.
КАНДИДАТ ВІД ВО «СВОБОДА» ПО ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ АНДРІЙ ГРИМАЛЮК ЗНІМАЄТЬСЯ З ПЕРЕГОНІВ НА КОРИСТЬ ПЕТРА ШКУТЯКА
Кандидат у народні депутати від Івано-Франківська, член Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Андрій Грималюк знімається з виборчих перегонів на користь свого бойового побратима, бійця «Айдару» Петра Шкутяка.
Відповідну заяву Грималюк ближчим часом подасть до Центральної виборчої комісії.
«Жодного виправдання не може бути ситуації, коли через особисті чи політичні амбіції окремих кандидатів та партій до влади приходять нечисті на руку олігархи та гречкосії, — вважає Андрій Грималюк. — Тому я закликаю й інших кандидатів демократичного і націоналістичного табору оцінити свої сили, наслідки поборювання та все ж зняти свою кандидатуру на користь гідної людини Петра Шкутяка».
Як стверджує Андрій Грималюк, жодних умов щодо зняття з виборів ні він, ні ВО «Свобода» не ставлять. Мова йде виключно про недопущення перемоги кланово-олігархічних кандидатів, заради чого, на думку партійної команди Грималюка, варто поступитись амбіціями.
«Я щиро дякую за підтримку всім, хто мене підтримує. І переконаний, що мій друг Петро зробить так само», — додав айдарівець.
Джерело: Галка